я  ¬»Ѕ–ј“» ѕ–ќ‘≈—≤ё?

ѕеред тим, ¤к ознайомитис¤ з в≥дпов≥д¤ми на найб≥льш поширен≥ запитанн¤ аб≥тур≥Їнт≥в,

продив≥тьс¤ в≥део, на ¤кому наш≥ студенти, випускники, асп≥ранти, науковц≥

 ≥ викладач≥ запускають самостворений малий безп≥лотний л≥так

 (автор - –оман  арнаушенко)

ƒал≥ представлен≥ в≥дпов≥д≥ на питанн¤, ¤к≥ найб≥льш часто задавали ≥ задають старшокласники, що вибрали нас дл¤ навчанн¤ ≥ зараз Ї нашими студентами. ћи спод≥ваЇмось, що ц≥ в≥дпов≥д≥ в≥рно зор≥Їнтують ¬ас на найважлив≥шому етап≥ ¬ашого життЇвого шл¤ху ≥ ¬и будете отримувати у нас важливу профес≥ю, ¤ка маЇ великий попит в ”крањн≥ та за кордоном.

1. Ћюдство вже б≥льш за п≥встол≥тт¤ освоюЇ косм≥чн≥ простори. ” чому, на ¬ашу думку, пол¤гають на сьогодн≥ позитивн≥ насл≥дки д≥¤льност≥ людини по освоЇнню космосу, нав≥що людина п≥дкорюЇ косм≥чний прост≥р?

ј) ≤снуЇ п≥знавальна ц≥нн≥сть п≥дкоренн¤ позаземного простору, завд¤ки космосу ми б≥льше знаЇмо про нашу планету ≥ що з нею в≥дбуваЇтьс¤;

Ѕ) ™ досл≥дженн¤ ≥ науков≥ в≥дкритт¤, ¤к≥ були б неможлив≥ на земл≥; косм≥чна техн≥ка, б≥олог≥¤ ≥ медицина отримали розвиток на основ≥ досл≥д≥в на орб≥т≥; по¤ва нових технолог≥й.

¬) —упутник≥ потр≥бн≥ дл¤ функц≥онуванн¤ ≥ розвитку техн≥ки ¬ ѕ≈–Ў” „≈–√” –јƒ≤ќ, а також ≤нтернет, телекомун≥кац≥й (супутников≥ тар≥лки), звТ¤зку (моб≥льний телефон); систем нав≥гац≥њ (нав≥гац≥йноњ системи G–S; введенн¤ У√лонассФ); пол≥пшенн¤ њх ¤кост≥.

√) —упутники допомагають Ђбачитиї все на «емл≥ (дл¤ геолог≥њ, розв≥дки корисних копалин; картограф≥њ тощо). «авд¤ки космосу ми б≥льше знаЇмо про нашу планету ≥ що з нею в≥дбуваЇтьс¤; супутники необх≥дн≥ дл¤ вивченн¤ ≥ прогнозуванн¤ погоди (дл¤ метеоролог≥њ), природних катакл≥зм≥в, стих≥йного лиха, катастроф (пожеж, землетрус≥в, виверженн¤ вулкан≥в, цунам≥, тайфуни тощо).

ƒ) –озвиток косм≥чноњ техн≥ки важливий дл¤ оборони крањни, маЇ в≥йськово-стратег≥чне значенн¤.

≈) ƒовгостроков≥ перспективи: вивченн¤ космосу, розширенн¤ знань про космос, освоЇнн¤ косм≥чного простору, освоЇнн¤ ≥нопланетних ресурс≥в, пошук планет, придатних дл¤ житт¤; пошук позаземних цив≥л≥зац≥й; це прогрес всього людства ≥ його майбутнЇ.

∆) –озвиток м≥жнародноњ сп≥впрац≥ в област≥ космосу поглиблюЇ м≥жнародн≥ в≥дносини (науков≥, техн≥чн≥, економ≥чн≥, пол≥тичн≥, тощо); св≥тове сп≥лкуванн¤ в ав≥ац≥њ ≥ космонавтиц≥ зближуЇ народи, стимулюЇ розвиток економ≥ки.

2.  оли ≥ ¤к виник ¬аш факультет?

15 рок≥в тому, на баз≥ кафедри теоретичноњ механ≥ки  ѕ≤ та межгалузевого науково-досл≥дного ≥нституту проблем механ≥ки Ђ–»“ћї.

3. ўо отримують ¬аш≥ студенти за роки навчанн¤?

¬есь спектр наукових дисципл≥н, потр≥бний дл¤ розробки, проектуванн¤, виробництва ≥ виготовленн¤, експлуатац≥њ та досл≥дженн¤ ав≥ац≥йноњ та косм≥чноњ техн≥ки.

4. „и ≥снуЇ у ¬ас на кафедр≥ наукова школа?

“ак. ƒл¤ космонавтики ми розробл¤Їмо системи керуванн¤ м≥кросупунтиками (з тангажним двигуном ≥ робастн≥ системи). “акож наш науково-педагог≥чний колектив займаЇтьс¤ розробкою безп≥лотних м≥н≥ л≥так≥в. ÷е питанн¤ автокеруванн¤, аеронав≥гац≥њ (особливо ≥нерц≥альноњ, на основ≥ г≥роскоп≥чних прибор≥в), над≥йност≥ Ћј.

¬с≥ студенти з третього курсу залучаютьс¤ в наукову д≥¤льн≥сть: приймають участь в ћ≥жнародних конференц≥¤х, публ≥кують науков≥ статт≥ в фахових виданн¤х тощо.

5. ўи Ї у ¬ас ц≥кав≥ впровадженн¤?

“ак. ћи займаЇмос¤ розробкою надлегких ≥ безп≥лотних л≥так≥в, маЇмо впровадженн¤ дл¤ прикордонник≥в; такий л≥тачок може п≥дн¤ти фотообладнанн¤ вагою до 30 кг. ѕри цьому в≥н здатен л≥тати близько чотирьох годин з≥ швидк≥стю до 160 км. ѕотужн≥сть мотора Ч 15 к≥нських сил. –ад≥окерований розв≥дник прол≥таЇ на одн≥й заправц≥ в≥дстань у 300 км ≥ повертаЇтьс¤ назад. “акому л≥таку немаЇ ц≥ни п≥д час виконанн¤ багатьох завдань Ч йому будуть рад≥ прикордонники, в≥н допоможе геологам, метеорологам, прац≥вникам ƒј≤, пожежникам, прац≥вникам ћЌ— ≥ представникам багатьох ≥нших профес≥й. Ћ≥таючих розв≥дник≥в оснащують обладнанн¤м, ¤ке здатне проводити мон≥торинг, вим≥рюванн¤, супров≥д. ¬они незам≥нн≥ там, де потр≥бн≥ пост≥йний контроль за ви¤вленн¤м несправност≥ ¤когось трубопроводу, спостереженн¤ оперативноњ обстановки на автомаг≥страл≥, контроль морського узбережж¤, запоб≥ганн¤ заходу суден браконьЇр≥в.

ƒипломн≥ роботи студент≥в нашоњ кафедри часто мають впровадженн¤ на п≥дприЇмствах аерокосм≥чноњ галуз≥.

6. ј ¤кщо молода людина захоче вчитис¤ на ¬аш≥й кафедр≥, де вона може працювати в подальшому?

Ќаш≥ студенти працюють ≥ отримують практичний ≥ трудовий досв≥д роботи вже п≥д час навчальноњ практики: вони оформлюютьс¤ на роботу, тому що мають знанн¤ ≥ хист, достатн≥й дл¤ участ≥ в виробничому процес≥ п≥дприЇмств ав≥ац≥йноњ ≥ косм≥чноњ техн≥ки. ј дипломован≥ фах≥вц≥ (¤к спец≥ал≥сти, так ≥ маг≥стри) напевне без роботи не залишаютьс¤. «амовниками наших випускник≥в Ї: јв≥ац≥йний науково-техн≥чний комплекс "јнтонов";  ињвський державний ав≥ац≥йний заводом "јв≥ант"; науково-виробниче обТЇднанн¤ У ињвприладФ; ÷ентральне конструкторське бюро заводу УјрсеналФ; конструкторське бюро "Ћуч"; в≥дкрите акц≥онерне товариство У ињвський завод –адарФ; ћ≥н≥стерство оборони ”крањни; ƒержавна акц≥онерна холдингова компан≥¤ "јртем"; ¬ј“ "ћерид≥ан" ≥м. —.ѕ.  орольова; а також на ≥нших проф≥льних п≥дприЇмствах, в тому числ≥, приватних. ƒл¤ обдарованих ≥ працьовитих Ї асп≥рантура ≥ докторантура з подальшою науково-педагог≥чною працею.

ј на цьому в≥део, що створене јнтоном  оваленко,

студентом 4 курсу напр¤му п≥дготовки "ј¬≤ќЌ≤ ј",

показаний малий безп≥лотний л≥так, створений ним п≥д час навчанн¤: