ІНТЕРВ’Ю НА ДЕНЬ КОСМОНАВТИКИ

Радіо. Програма «Обрій»,

Перший Всеукраїнський канал,

дата: 11 квітня 2009,

час виходу в ефір в 11-45.

Для інтерв’ю запрошений лауреат державних премій України, професор, доктор технічних наук, декан факультету авіаційних та космічних систем Національного технічного університету України «КПІ», зав. кафедри «Прилади та системи керування літальними апаратами та комплексами» ЗБРУЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ.

Ведуча Трохимович Олена Василівна (далі – В.): в день космонавтики ми завжди згадуємо про тих, хто має безпосереднє відношення до майбутнього нашої авіації і космонавтики, до тих, хто готує нове покоління розробників і проектувальників нових літальних та космічних апаратів, ким по праву пишається наша держава. У нас сьогодні в гостях лауреат державних премій України, професор, доктор технічних наук, декан факультету авіаційних та космічних систем Національного технічного університету «КПІ», зав. кафедри «Прилади та системи керування літальними апаратами та комплексами» ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ ЗБРУЦЬКИЙ. Добрий день!

Олександр Васильович (далі – О.В.): Добрий день!

Людство вже більш за півстоліття освоює космічні простори. У чому, на Вашу думку, полягають на сьогодні позитивні наслідки діяльності людини по освоєнню космосу, навіщо людина підкорює космічний простір?

А) Існує пізнавальна цінність підкорення позаземного простору, завдяки космосу ми більше знаємо про нашу планету і що з нею відбувається;

Б) Є дослідження і наукові відкриття, які були б неможливі на землі; космічна техніка, біологія і медицина отримали розвиток на основі дослідів на орбіті; поява нових технологій.

В) Супутникі потрібні для функціонування і розвитку техніки В ПЕРШУ ЧЕРГУ РАДІО, а також Інтернет, телекомунікацій (супутникові тарілки), зв’язку (мобільний телефон); систем навігації (навігаційної системи GРS; введення “Глонасс”); поліпшення їх якості.

Г) Супутники допомагають «бачити» все на Землі (для геології, розвідки корисних копалин; картографії тощо). Завдяки космосу ми більше знаємо про нашу планету і що з нею відбувається; супутники необхідні для вивчення і прогнозування погоди (для метеорології), природних катаклізмів, стихійного лиха, катастроф (пожеж, землетрусів, виверження вулканів, цунамі, тайфуни тощо).

Д) Розвиток космічної техніки важливий для оборони країни, має військово-стратегічне значення.

Е) Довгострокові перспективи: вивчення космосу, розширення знань про космос, освоєння космічного простору, освоєння інопланетних ресурсів, пошук планет, придатних для життя; пошук позаземних цивілізацій; це прогрес всього людства і його майбутнє.

Ж) Розвиток міжнародної співпраці в області космосу поглиблює міжнародні відносини (наукові, технічні, економічні, політичні, тощо); світове спілкування в авіації і космонавтиці зближує народи, стимулює розвиток економіки.

В.: Коли і як виник Ваш факультет?

О.В.: 15 років тому, на базі кафедри теоретичної механіки КПІ та межгалузевого науково-дослідного інституту проблем механіки «РИТМ».

В.: Що отримують Ваші студенти за роки навчання?

О.В.: Весь спектр наукових дисциплін, потрібний для розробки, проектування, виробництва і виготовлення, експлуатації та дослідження авіаційної та космічної техніки.

В.: Чи існує у Вас на кафедрі наукова школа?

О.В.: Так. Для космонавтики ми розробляємо системи керування мікросупунтиками (з тангажним двигуном і робастні системи). Також наш науково-педагогічний колектив займається розробкою безпілотних міні літаків. Це питання автокерування, аеронавігації (особливо інерціальної, на основі гіроскопічних приборів), надійності ЛА.

Всі студенти з третього курсу залучаються в наукову діяльність: приймають участь в Міжнародних конференціях, публікують наукові статті в фахових виданнях тощо.

В.: Щи є у Вас цікаві впровадження?

О.В.: Так. Ми займаємося розробкою надлегких і безпілотних літаків, маємо впровадження для прикордонників; такий літачок може підняти фотообладнання вагою до 30 кг. При цьому він здатен літати близько чотирьох годин зі швидкістю до 160 км. Потужність мотора — 15 кінських сил. Радіокерований розвідник пролітає на одній заправці відстань у 300 км і повертається назад. Такому літаку немає ціни під час виконання багатьох завдань — йому будуть раді прикордонники, він допоможе геологам, метеорологам, працівникам ДАІ, пожежникам, працівникам МНС і представникам багатьох інших професій. Літаючих розвідників оснащують обладнанням, яке здатне проводити моніторинг, вимірювання, супровід. Вони незамінні там, де потрібні постійний контроль за виявленням несправності якогось трубопроводу, спостереження оперативної обстановки на автомагістралі, контроль морського узбережжя, запобігання заходу суден браконьєрів.

Дипломні роботи студентів нашої кафедри часто мають впровадження на підприємствах аерокосмічної галузі.

В.: А якщо молода людина захоче вчитися на Вашій кафедрі, де вона може працювати в подальшому?

О.В.: Наші студенти працюють і отримують практичний і трудовий досвід роботи вже під час навчальної практики: вони оформлюються на роботу, тому що мають знання і хист, достатній для участі в виробничому процесі підприємств авіаційної і космічної техніки. А дипломовані фахівці (як спеціалісти, так і магістри) напевне без роботи не залишаються. Замовниками наших випускників є: Авіаційний науково-технічний комплекс "Антонов"; Київський державний авіаційний заводом "Авіант"; науково-виробниче об’єднання “Київприлад”; Центральне конструкторське бюро заводу “Арсенал”; конструкторське бюро "Луч"; відкрите акціонерне товариство “Київський завод Радар”; Міністерство оборони України; Державна акціонерна холдингова компанія "Артем"; ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова; а також на інших профільних підприємствах, в тому числі, приватних. Для обдарованих і працьовитих є аспірантура і докторантура з подальшою науково-педагогічною працею.