≤Ќ“≈–¬Тё Ќј ƒ≈Ќ№  ќ—ћќЌј¬“» »

–ад≥о. ѕрограма Ђќбр≥йї,

ѕерший ¬сеукрањнський канал,

дата: 10 квiтн¤ 2010 р.

ƒл¤ ≥нтервТю запрошений лауреат державних прем≥й ”крањни, професор, доктор техн≥чних наук, декан факультету ав≥ац≥йних та косм≥чних систем Ќац≥онального техн≥чного ун≥верситету ”крањни Ђ ѕ≤ї, зав. кафедри Ђѕрилади та системи керуванн¤ л≥тальними апаратами та комплексамиї «Ѕ–”÷№ »… ќЋ≈ —јЌƒ– ¬ј—»Ћ№ќ¬»„. ¬едуча “рохимович ќлена ¬асил≥вна (дал≥ Ц ¬едуча.):

¬едуча: ƒванадц¤того кв≥тн¤ в≥дзначатимемо всесв≥тн≥й день ав≥ац≥њ та космонавтики. ¬же понад п≥встол≥тт¤ людство освоюЇ пов≥тр¤н≥ та косм≥чн≥ простори, про ц≥кав≥ науков≥ розробки в≥тчизн¤них науковц≥в у ц≥й важлив≥ галуз≥ та про перспективи подальшого освоЇнн¤ косм≥чного простору розпов≥в заслужений д≥¤ч науки ≥ техн≥ки, професор, декан факультету ав≥ац≥йних ≥ косм≥чних систем Ќац≥онального “ехн≥чного ”н≥верситету Ђ ињвський пол≥техн≥чний ≥нститутї ќлександр «бруцький.

«бруцький ќ.¬.: ƒоброго дн¤.  ористуючись нагодою ¤ хот≥в би прив≥тати вс≥х прац≥вник≥в ав≥акосм≥чноњ сфери, галуз≥, вс≥х наших громад¤н, ≥ хочу п≥дкреслити що ав≥ац≥йн≥ технолог≥њ, косм≥чн≥ технолог≥њ, сьогодн≥, це нев≥дТЇмна складова економ≥ки будь Ц ¤коњ держави. якщо вз¤ти ав≥ац≥ю, то це перш за все транспорт без ¤кого зараз важко у¤вити д≥¤льн≥сть ≥ держави ≥ людини. —ьогодн≥ в ав≥ац≥њ розвиваЇтьс¤ багато р≥зних тенденц≥й, скажемо дуже актуальною зараз набираЇ темпи розвитку мала ав≥ац≥¤, мала п≥лотована ав≥ац≥¤. —творенн¤ уже ≥ндив≥дуального транспорту ав≥ац≥йного, дл¤ окремих громад¤н. ÷е безп≥лотна ав≥ац≥¤ ¤ка досить ефективно може застосовуватис¤ в р≥зних галуз¤х д≥¤льност≥: господарчого комплексу крањни, це ≥ мон≥торинг, це ≥ агропромисловий комплекс ≥ л≥сове господарство ≥ багато ≥нших.  осмос це так≥ технолог≥њ ¤к≥ вже нев≥дТЇмно вв≥йшли в наше житт¤ рад≥о, телебаченн¤, зв'¤зок, ≤нтернет.  р≥м того сьогодн≥ створюютьс¤ технолог≥њ мон≥торингу спостереженн¤ за д≥¤льн≥стю земного орган≥зму ¤к≥ будуть давати можлив≥сть прогнозувати негативн≥ ¤вища, негативн≥ дл¤ людини ¤вища. ÷е використанн¤ косм≥чного простору дл¤ створенн¤ нових технолог≥й, нових матер≥ал≥в, ¤к≥ в земних умовах або не можуть бути створен≥ або створюютьс¤ дуже важко.

¬едуча: ќлександр ¬асильович, ви очолюЇте кафедру прилад≥в та систем керуванн¤ л≥тальними апаратами. ÷≥каво, у чому Ї принципов≥ в≥дм≥нност≥ скаж≥мо в≥д ≥нших кафедр ав≥ац≥йного напр¤му?

«бруцький ќ.¬.: якщо говорити коротко, то основна в≥дм≥нн≥сть п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в на наш≥й кафедр≥ ¤к ≥ взагал≥ в ц≥лому ун≥верситет≥ це п≥дготовка розробник≥в, конструктор≥в, творц≥в техн≥ки, тому що ми знаЇмо, Ї ун≥верситети ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на експлуатац≥њ, на розробц≥ технолог≥чного забезпеченн¤, у нас от така спец≥ал≥зац≥¤, що такий напр¤мок д≥¤льност≥ ун≥верситету взагал≥ ну ≥ втому числ≥ нашоњ кафедри.

¬едуча: ’от≥лос¤ б почути можливо про ¤кусь наукову школу ¤ка ≥снуЇ у вас, ≥ взагал≥ про те ¤к≥ ц≥кав≥ науков≥ розробки ≥ впровадженн¤ Ї у вас на факультет≥ ≥ можливо у вас на кафедр≥.

«бруцький ќ.¬.: я хочу сказати що напр¤мок ¤ким зараз займаЇтьс¤ наш факультет, ав≥ац≥йних та косм≥чних систем, це Ї продовженн¤ великих дос¤гнень великоњ ≥стор≥њ нашого ун≥верситету в ав≥ац≥йн≥ ≥ косм≥чн≥ галуз≥. « нашим ун≥верситетом повТ¤зан≥ ≥мена славетних д≥¤ч≥в, творц≥в ав≥ац≥йноњ ≥ косм≥чноњ техн≥ки, наших випускник≥в це: —ерг≥й ѕавлович  орольов, ≤гор ≤ванович —≥корський, ¬олодимир ћиколайович „еломей, јрхип ћихайлович Ћюлька,  ост¤нтин ќлекс≥йович  ал≥н≥н ≥ ≥нших визначних випускник≥в. ¬ подальшому ун≥верситет на прот¤з≥ вс≥Їњ своЇњ ≥стор≥њ займавс¤ питанн¤ми п≥дготовки фах≥вц≥в ≥ розробок в ав≥ац≥йн≥ галуз≥, косм≥чн≥ галуз≥. Ѕуло створен≥, працювали факультети, в≥дд≥ленн¤ факультет≥в ун≥верситету ¤к≥ спец≥ал≥зувалис¤ в ав≥ац≥йн≥ тематиц≥, трошки п≥зн≥ше вони стали окремими науковими закладами, навчальними закладами, ун≥верситетами. јле тим не менше в нашому ун≥верситет≥ продовжувались досл≥дженн¤ в цьому напр¤мку, ≥ ¤ торкнусь трошки ≥стор≥њ в 1993 роц≥ було прийн¤то р≥шенн¤ за ≥н≥ц≥ативи кер≥вництва нац≥онального косм≥чного агентства ”крањни ≥ нашого ун≥верситету, в≥дродити також ≥ п≥дготовку фах≥вц≥в на баз≥ наукових п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ найб≥льш були спр¤мован≥ на розробку в косм≥чн≥й ≥ ав≥ац≥йн≥й галуз≥. “аким чином зТ¤вивс¤ наш факультет, ≥ сьогодн≥, оск≥льки це було створено уже на так≥ фундаментальн≥ ірунтовн≥ баз≥, ¤ка ≥снувала в ун≥верситет≥, то звичайно ≥ школи ¤к≥ працювали в цьому напр¤мку, вони продовжують працювати ≥ на нашому факультет≥. “ут можна вид≥лити де¤к≥ основн≥ напр¤мки, це створенн¤ нав≥гац≥йних сенсор≥в, нав≥гац≥йних систем ≥ систем керуванн¤ рухомими обТЇктами в ц≥лому,  в тому числ≥ л≥таки, косм≥чн≥ апарати, школа з ≥нформац≥йноњ з ≥нформац≥йно-вим≥рювальноњ техн≥ки, ¤ка дуже потужна на нашому факультет≥, працюЇ сьогодн≥. ћи дуже пл≥дно працюЇмо ≥з колишн≥ми нашими випускниками ¤к≥ зараз працюють на державному п≥дприЇмств≥ јнтонов, безпосередньо приймають участь в навчальному процес≥ ≥ це вже нова школа ¤ка в нас ефективно д≥Ї, повТ¤зана з аеродинам≥чним проектуванн¤м, з автоматизац≥Їю прилад≥в керуванн¤ л≥тальних апарат≥в, ≥ до реч≥ частина навчальних зан¤ть, в першу чергу, лабораторних виконуютьс¤  в ст≥нах лаборатор≥¤х ав≥ац≥йного комплексу јнтонов.

¬едуча:  ≥лька рок≥в тому фах≥вц¤ми вашого факультету було створено, тод≥ це був перший, безп≥лотний м≥н≥-л≥так ¤кий здатний допомогти прикордонникам, геологам, метрологам, пожежникам, прац≥вникам багатьох ≥нших профес≥й. ÷≥каво ¤к зараз справи, тому що вже к≥лька рок≥в пройшло з того часу, ≥ ¤ка тут перспектива у вас ≥ над чим зараз працюЇте?

 «бруцький ќ.¬.: Ѕезп≥лотн≥ л≥тальн≥ апарати це дуже перспективний напр¤мок дл¤ багатьох сфер застосуванн¤, ≥ звичайно цей напр¤мок ≥шов в нас. ћи дуже активно займаЇмось створенн¤м таких апарат≥в дл¤ р≥зного призначенн¤.  јпарат про ¤кий ви говорили, це був перший, в≥н д≥йсно спроектований, ≥ продовжуЇ нами розвиватис¤ ≥ доповнюватис¤ ≥ншими системами, дл¤ того щоб забезпечити вс≥ вимоги дл¤ тих служб ¤к≥ ви щойно назвали. јле ми не зупин¤Їмось на цьому, за цей час у нас створено ще 3 л≥тальних апарати, при чому активну участь в њх створенн≥ приймали наш≥ студенти п≥д кер≥вництвом асп≥рант≥в ≥ викладач≥в. ÷е л≥таки ¤к≥ можуть бути застосованими дл¤ виконанн¤ с≥льськогосподарських роб≥т, роб≥т ¤к≥ повТ¤зан≥ з картографуванн¤м.

  ¬едуча: ≤ звичайно ц≥каво буде д≥знатис¤ ≥ вс≥м слухачам, ¤ думаю, ≥ мен≥ теж насамперед про новий напр¤мок п≥дготовки ј¬≤ќЌ≤ ј. ўо це таке?

«бруцький ќ.¬.: ÷е такий терм≥н, пон¤тт¤ ¤ке охоплюЇ в соб≥ електронний п≥лотажний нав≥гац≥йний комплекс л≥тального апарату. —юди вход¤ть, ≥ ми наповнюЇмо це в своњх навчальних планах, планах п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в, елементи ¤к≥ розпочинаютьс¤ в≥д базовоњ сенсорноњ техн≥ки ¤ка забезпечуЇ нав≥гац≥йну систему, систему керуванн¤ елементами електрон≥ки, компТютерноњ техн≥ки, м≥кропроцесорноњ техн≥ки ≥ зак≥нчуючи вже Їдиним комплексом керуванн¤, ≥ п≥лотажним нав≥гац≥йним комплексом. “обто ¤кщо говорити ≥нтегрально то це електронно-обчислювальний нав≥гац≥йний комплекс бортовоњ системи л≥тального апарату.

¬едуча: ќлександре ¬асильовичу, ≥ ще звичайно запитанн¤ ¤ке вже безпосередньо стосуЇтьс¤ вас, оск≥льки ви людина заслужена, лауреат прем≥й багатьох державних. я хот≥ла б д≥знатис¤ ¤ким був шл¤х, ваш особистий шл¤х, до ц≥Їњ профес≥њ ¤ку ви обрали? як все починалос¤? „и це була така усв≥домлена мр≥¤ вже з юност≥, чи тр≥шки ≥нший був шл¤х до цього, ¤к ви це здобули?

«бруцький ќ.¬.: ¬≥дпов≥дь на це питанн¤ з одноњ сторони розпов≥сти легко, а з ≥ншоњ, ≥ важко, ¤ можливо не ск≥льки про себе, а вже ≥нтегруючи ¤кби св≥й досв≥д хочу сказати дл¤ майбутн≥х студент≥в, дл¤ майбутн≥х молодих людей ¤к≥ обирають ще св≥й шл¤х. «вичайно людина в старшому шк≥льному в≥ц≥, ¤ думаю, що в≥дчуваЇ до чого вона б≥льше схильна, це гуман≥тарна сфера чи це техн≥чна сфера. ≤ на м≥й погл¤д цього майже досить дл¤ того щоб правильно визначити св≥й життЇвий шл¤х. «вичайно Ї конкурс, системи зм≥нюютьс¤ ≥ сама конкурсна ситуац≥¤ не завжди дозвол¤Ї людин≥ в≥дразу вир≥шити питанн¤ так ¤к вона хоче, ≥ ¤ тут можу з свого досв≥ду сказати що коли ти заглиблюЇшс¤ в проблему, нав≥ть ¤кщо вона спочатку не ц≥кава, вона тебе пот≥м захоплюЇ, ти бачиш що там д≥йсно Ї проблеми ¤к≥ актуальн≥, ¤к≥ важлив≥ ≥ ¤к≥ потр≥бно вир≥шувати. ≤ коли ти починаЇш над ними працювати ≥ отримуЇш результат, то ти бачиш що ти можеш там щось зробити. ≤ власне таким чином був ≥ м≥й шл¤х, через так≥ терни, вибори, але напр¤мок ¤кий був обраний, ¤ намагавс¤ з нього не сходити а рухатис¤ вперед, тому т≥ дос¤гненн¤, невеличк≥, ¤к≥ ¤ маю, це ¤кби результат такоњ кроп≥ткоњ, звичайно напруженоњ, з де¤кими можливо пожертвуванн¤ми, але ось саме такий шл¤х даЇ можлив≥сть ≥ ¤ думаю що не лише мен≥, а будь-¤кому досл≥днику, будь-¤кому фах≥вцю, ¤кщо це не обовТ¤зково досл≥дженн¤, дос¤гати мети. ÷е ц≥леспр¤мован≥сть ≥ це пост≥йна наполеглива прац¤. 

¬едуча: ј ¤к давно ви працюЇте в Ќац≥ональному “ехн≥чному ”н≥верситет≥?

«бруцький ќ.¬.: я працюю в ун≥верситет≥ в≥дразу п≥сл¤ зак≥нченн¤ середньоњ школи, це було в 1970 роц≥, ≥ дуже невеличкий пер≥од п≥вроку ¤ працював на п≥дприЇмств≥. ј так весь час в ун≥верситет≥, це студент, асп≥рант, пот≥м науковець.

¬едуча: ¬сю школу пройшли. 

«бруцький ќ.¬.: “ак звичайно, ≥ оск≥льки весь час наша робота, ≥ мо¤, ≥ моњх колег була звТ¤зана з науковими досл≥дженн¤ми, досл≥дженн¤ми ¤к≥ були продиктован≥ практикою, розвитком галуз≥. «вичайно це були роботи ¤к≥ безпосередньо були повТ¤зан≥ з створенн¤м новоњ техн≥ки, ≥ тому сказати що це була робота в ун≥верситет≥, це неправильно, тому що робота на п≥дприЇмствах, науково-досл≥дних орган≥зац≥¤х. јле все це в≥ддзеркалювалос¤ чи в≥дтворювалос¤ в навчальному процес≥, все що ми нового створювали дл¤ виробництва, дл¤ техн≥ки, воно в≥дразу переносилис¤ в навчальний процес. ≤ ми ¤к ран≥ше так ≥ зараз намагаЇмос¤ вс≥ наш≥ дос¤гненн¤ науков≥, науково-техн≥чн≥, впроваджувати в навчальний процес, щоб по-перше наш≥ молод≥ люди в≥дчували сучасний р≥вень, а по-друге ≥ безпосередньо дотикалис¤ до цих дос¤гнень.