осм≥чне стол≥тт¤ дл¤ людства почалос¤ 12 кв≥тн¤ 1961 року польотом ёр≥¤ √агар≥на на корабл≥ Ђ¬остокї, ¤кий тепер пор¤д з Ђјполонамиї, Ђ—оюзамиї, ЂЎатламиї здаЇтьс¤ маленьким човником. ј тод≥ планета завмерла на мить, щоб через секунду вибухнути на вс≥х мовах: ЂЋюдина в космос≥! ёр≥й √агар≥н у космос≥!ї. Ћюдина Ђз хлоп'¤чою усм≥шкою ≥ мужн≥стю орлаї зд≥йснила найфантастичн≥шу ≥ найбуйн≥шу мр≥ю людства Ц пол≥т в космос! Ћюдина техн≥чно змогла стати ближче до з≥рок!

ƒл¤ шанувальник≥в точних цифр приведемо трохи статистики. —тарт косм≥чноњ багатоступ≥нчатоњ ракети пройшов усп≥шно, ≥ п≥сл¤ набору першоњ косм≥чноњ швидкост≥ ≥ в≥докремленн¤ в≥д останнього ступен¤ ракети-нос≥¤, корабель-супутник почав в≥льний пол≥т по орб≥т≥ навколо «емл≥. ѕер≥од обертанн¤ корабл¤-супутника навколо «емл≥ складав 89,1 хвилин, м≥н≥мальне в≥ддаленн¤ в≥д поверхн≥ «емл≥ (у перигењ) дор≥внювало 175 к≥лометрам, максимальна в≥дстань (у апогењ) складала 302 к≥лометри, кут нахилу площини орб≥ти до екватора Ц 65 градус≥в 4 хвилини, вага косм≥чного корабл¤-супутника з п≥лотом-космонавтом склала 4725 к≥лограм≥в, без урахуванн¤ ваги к≥нцевого ступен¤ ракети-нос≥¤. ѕол≥т тривал≥стю 1 годину 48 хвилин завершивс¤ о 9 годин≥ 07 хвилин, а о 10 годин≥ 55 хвилин ёр≥й √агар≥н приземливс¤ б≥л¤ села —мЇловка в —аратовськ≥й област≥.

—кептики називали ёр≥¤ √агар≥на Ђбаловнем дол≥ї. ÷ей Ђбаловеньї в дитинств≥ наголодувавс¤: ще п≥дл≥тком звалив на своњ плеч≥ т¤гар дорослоњ прац≥. ¬ибрав службу в «апол¤рТњ, хоча м≥г (йому пропонували) залишитис¤ ≥нструктором в льотному училищ≥ п≥сл¤ його зак≥нченн¤. ¬ —аратовському аероклуб≥ ёр≥й отримав два дипломи з в≥дзнакою Ц за техн≥кум ≥ аероклуб. ≤ пот≥м усп≥шно пройшов суворий в≥дб≥р в перший заг≥н космонавт≥в.

” 1962 роц≥ день польоту √агар≥на в космос 12 кв≥тн¤ був оголошений св¤том Ч ƒнем космонавтики, а в тепер≥шн≥й час 12 кв≥тн¤ Ц це ¬сесв≥тн≥й день ав≥ац≥њ ≥ космонавтики.  осмонавтика та ав≥ац≥¤ Ц це найперспективн≥ш≥ напр¤мки розвитку людства.  ожному з нас важливо не т≥льки доторкнутис¤ до них, але ≥ активно в них брати участь, зробити св≥й внесок до п≥дкоренн¤ ≥ освоЇнн¤ космосу.

≤снуЇ п≥знавальна ц≥нн≥сть п≥дкоренн¤ позаземного простору ≥ позитивн≥ насл≥дки д≥¤льност≥ людства по його освоЇнню:

- завд¤ки космосу ми б≥льше знаЇмо про нашу планету ≥ що з нею в≥дбуваЇтьс¤;

- Ї досл≥дженн¤ ≥ науков≥ в≥дкритт¤, ¤к≥ були б неможлив≥ на «емл≥; косм≥чна техн≥ка, б≥олог≥¤ ≥ медицина отримали розвиток на основ≥ досл≥д≥в на орб≥т≥ (б≥омедицина, б≥оф≥зика, наноелектрон≥ка, наноф≥зика), це дало ≥мпульс розвитку науки ≥ техн≥ки, по¤в≥ нових технолог≥й, отриманн¤ матер≥ал≥в з наперед заданими властивост¤ми, ¤к≥ зроблен≥ без впливу грав≥тац≥йних пол≥в;

- супутники потр≥бн≥ дл¤ функц≥онуванн¤ ≥ розвитку мереж≥ Internet, телекомун≥кац≥њ, моб≥льного звТ¤зку, телебаченн¤ ≥ рад≥о, телемедицини;

- суз≥рТ¤ супутник≥в глобальних супутникових систем (G–S, √ЋќЌј——, Galileo та ≥н.) використовуютьс¤ дл¤ нав≥гац≥йних завдань;

- розширенн¤ можливостей вивченн¤ ≥ прогнозу погоди, досл≥дженн¤ зм≥ни кл≥мату, розвиток довгостроковоњ метеоролог≥њ;

- отриманн¤ ≥нформац≥њ про стан нашоњ «емл≥: де виникли пожеж≥, землетруси, тайфуни, цунам≥, виверженн¤ вулкан≥в та ≥н.;

- отриманн¤ фотограф≥й «емл≥ дл¤ картограф≥њ, досл≥дженн¤ земноњ поверхн≥, складанн¤ докладних карт.

ƒовгостроков≥ перспективи освоЇнн¤ космосу:

- освоЇнн¤ ≥нопланетних ресурс≥в, пошук планет, придатних дл¤ житт¤, вт≥ленн¤ мр≥њ, що людство житиме ≥ на ≥нших планетах;

- пошук позаземних цив≥л≥зац≥й ≥ соб≥ под≥бних; вивченн¤, чи Ї житт¤ в ≥нших галактиках ≥ на планетах, що ми не одн≥ у всесв≥т≥;

- п≥знанн¤ меж позаземноњ цив≥л≥зац≥њ.

 р≥м того, р≥вень розвитку косм≥чноњ та ав≥ац≥йноњ галузей визначаЇ конкурентоспроможн≥сть та обороноздатн≥сть кожноњ держави.

      Ѕагато хто з дитинства мр≥¤в отримати крила, щоб вм≥ти л≥тати. ≤нш≥ мр≥¤ли про ц≥кав≥ косм≥чн≥ подорож≥. ј т≥, хто звик не т≥льки мр≥¤ти, а й вт≥лювати мр≥њ в житт¤, можуть брати безпосередню участь, наприклад, у створенн≥ ав≥ац≥йноњ та косм≥чноњ продукц≥њ. ƒл¤ цього необх≥дно отримати належний р≥вень знань, правильно обрати свою майбутню профес≥ю.

         ¬и хочете мати сучасну ≥ престижну профес≥ю, ¤ка потребуЇ високоњ квал≥ф≥кац≥њ, але не знаЇте, де њњ отримати? јбо любите мр≥¤ти про майбутнЇ людства, ц≥кавитесь ав≥ац≥Їю та космонавтикою ≥ не хочете в≥дставати в≥д прогресу? ¬и з дитинства любили займатис¤ конструюванн¤м р≥зних л≥так≥в та споруд за допомогою юнацьких ≥грашок по типу ЂЋЇгої або Ђƒит¤чого конструктораї ≥ не хочете в≥д цього в≥дмовл¤тис¤ у дорослому житт≥? ¬и добре або в≥дм≥нно навчаЇтесь ≥ вважаЇте, що заслуговуЇте на безкоштовне ¤к≥сне навчанн¤? јбо ¬и хочете зд≥йснити своњ мр≥њ про науков≥ в≥дкритт¤, прагнете стати д≥¤чем науки ≥ техн≥ки ≥ сп≥лкуватис¤ з видатними вченими всього св≥ту, але не знаЇте ¤к? ¬ам подобаютьс¤ компТютери ≥ програмуванн¤? ¬ам потр≥бно навчатис¤ на спец≥альност≥ Ђ—истеми керуванн¤ л≥тальними апаратами ≥ комплексамиї напр¤му п≥дготовки Ђј¬≤ќЌ≤ јї кафедри прилад≥в та систем керуванн¤ л≥тальними апаратами (ѕ— Ћј, http://www.pskla.kpi.ua/), факультету ав≥ац≥йних та косм≥чних систем (‘ј —, http://faks.kpi.ua/) Ќ“”” Ђ ѕ≤ї.

     афедра ѕ— Ћј належить до найпрестижн≥шого навчального закладу нашоњ держави: Ќац≥онального “ехн≥чного ”н≥верситету ”крањни Ђ ињвський ѕол≥техн≥чний ≤нститутї (Ќ“”” Ђ ѕ≤ї) ≥ маЇ вс≥ загальнов≥дом≥ переваги ≥ надбанн¤ такого престижного вузу: http://www.ntu-kpi.kiev.ua/kpi_about. «а короткий час ≥снуванн¤ (з 1993 року) кафедра ѕ— Ћј здобула м≥жнародне визнанн¤ та привернула до себе увагу ≥ зац≥кавлен≥сть потенц≥йних роботодавц≥в з ав≥ац≥њ та космонавтики. ƒиплом Ќ“”” Ђ ѕ≤ї визнаЇтьс¤ працедавц¤ми ™вросоюзу. ѕ≥дготовка фах≥вц≥в зд≥йснюЇтьс¤ за трьома квал≥ф≥кац≥йними р≥вн¤ми: бакалавр, спец≥ал≥ст та маг≥стр. ‘орма навчанн¤ Ц денна. ¬с≥ студенти навчаютьс¤ безкоштовно за рахунок держбюджету. ƒл¤ бажаючих ≥снуЇ навчанн¤ за контрактом.

        Ќапр¤м Ђјв≥он≥каї Ц це поЇднанн¤ ав≥ац≥њ та електрон≥ки, сукупн≥сть вс≥х електронних систем, що встановлюютьс¤ на л≥таках ≥ косм≥чних апаратах, це системи керуванн¤ р≥зними пристро¤ми та л≥таком вц≥лому. ƒо них належать системи нав≥гац≥њ, в≥дображенн¤, ор≥Їнтац≥њ, зв'¤зку, ≥ндикац≥њ, управл≥нн¤ польотом, попередженн¤ з≥ткнень, метеоспостереженн¤, керуванн¤ л≥таком, бортов≥ обчислювальн≥ (компТютерн≥) системи. ќсновний акцент у викладанн≥ робитьс¤ на системи ор≥Їнтац≥њ, нав≥гац≥њ ≥ керуванн¤ л≥тальними апаратами. ‘ах≥вц≥ з ав≥он≥ки об≥знан≥ в принципах д≥њ, будов≥ та застосуванн≥ GPS-нав≥гац≥њ, моб≥льного звТ¤зку, ≤нтернет-технолог≥¤х, проектуванн≥ сучасних автоматичних систем керуванн¤ не т≥льки ав≥ац≥йного, а й наземного ≥ водного транспорту. ‘ахов≥ знанн¤ таких складних систем дозвол¤ють розширити спектр майбутньоњ зайн¤тост≥ ≥ забезпечити працевлаштуванн¤ не лише в галуз≥ ав≥ац≥њ та космонавтики.

Ќавчанн¤ поЇднуЇ фахову осв≥ту ≥нженера-електромехан≥ка, ≥нженера-конструктора, ≥нженера-технолога з набутт¤м знань та навичок, необх≥дних дл¤ роботи в державних та приватних п≥дприЇмствах, повТ¤заних з проектуванн¤м, випробуванн¤м, виробництвом ≥ експлуатац≥Їю ав≥ац≥йноњ та ракетно-косм≥чноњ техн≥ки, бортових систем керуванн¤ сучасними л≥тальними апаратами. ÷е забезпечуЇтьс¤ виробничою та навчальною практикою на п≥дприЇмствах, установах ≥ орган≥зац≥¤х ав≥ац≥йно-косм≥чноњ галуз≥.

¬с≥ навчальн≥ програми розроблено з урахуванн¤м сучасних дос¤гнень у науках, ¤к≥ вивчають студенти. ƒо послуг викладач≥в ≥ студент≥в облаштовано компТютерн≥ та навчальн≥ аудитор≥њ ≥ лаборатор≥њ.

Ќа кафедр≥ розм≥щено комп'ютерн≥ класи сучасного р≥вн¤ дл¤ вивченн¤ систем автоматизованого проектуванн¤, Ї кафедральна науково-техн≥чна б≥бл≥отека.

ќрган≥зац≥¤ навчально-виховного процесу та його науково-методичне забезпеченн¤ на кафедр≥ Ї визначальним у п≥дготовц≥ фах≥вц≥в новоњ формац≥њ. Ќавчальний процес зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м науково-педагог≥чного потенц≥алу, матер≥альноњ та навчально-методичноњ бази, сучасних осв≥тн≥х технолог≥й. Ќавчальний процес ор≥Їнтований на формуванн¤ грамотного, гармон≥йно розвиненого фах≥вц¤, здатного до профес≥йноњ моб≥льност≥, стр≥мкоњ адаптац≥њ в ≥нженерн≥й, науков≥й та викладацьк≥й сфер≥ д≥¤льност≥, до житт¤ ≥ усп≥шноњ кар'Їри в умовах сучасного розвитку держави ≥ св≥ту. « 2004 року р≥шенн¤м ¬ченоњ ради Ќ“”” Ђ ѕ≤ї з метою п≥двищенн¤ ¤кост≥ п≥дготовки фах≥вц≥в у в≥дпов≥дност≥ до вимог Ѕолонськоњ декларац≥њ, на кафедр≥ розпочалас¤ робота по впровадженню в навчальний процес ™диноњ ™вропейськоњ кредитно-трансфертноњ та акумулюючоњ системи (ECTS). «араз вона д≥Ї дл¤ студент≥в 1-4 курсу.

       ‘акультет активно сп≥впрацюЇ з вищими учбовими закладами ¤к ”крањни, так ≥ ≥нших крањн з п≥дготовки фах≥вц≥в в аерокосм≥чн≥й галуз≥. «окрема, в≥н приймаЇ активну участь у м≥жнародному проект≥ Ђ–еформуванн¤ осв≥тн≥х програм у галуз≥ косм≥чних технолог≥й у  азахстан≥, –ос≥њ, ”крањн≥ї за програмою “≈ћѕ”— (TEMPUS).

¬ цьому проект≥ приймають участь 11 ун≥верситет≥в ≥ 13 орган≥зац≥й з 6 крањн св≥ту: Ѕельг≥њ (”н≥верситет ЂLessiusї, ≤нститут ≥нжин≥рингу ЂDe Nayerї), Ќ≥меччини (Ѕерл≥нський техн≥чний ун≥верситет, ≤нститут ав≥ац≥њ та космонавтики), Ќ≥дерланд≥в (”н≥верситет ЂFontysї, ≤нститут б≥знесу ≥ управл≥нн¤, ¬енло),  азахстану (™враз≥йський нац≥ональний ун≥верситет, јстана;  арагандинський державний техн≥чний ун≥верситет,  араганда), –ос≥њ (Ѕалт≥йський державний техн≥чний ун≥верситет, —анкт-ѕетербург; —амарський державний аерокосм≥чний ун≥верситет; —иб≥рський державний аерокосм≥чний ун≥верситет,  расно¤рськ), ”крањни (ƒн≥пропетровський нац≥ональний ун≥верситет; Ќац≥ональний техн≥чний ун≥верситет ”крањни Ђ ињвський пол≥техн≥чний ≥нститутї; Ќац≥ональний аерокосм≥чний ун≥верситет, ’арк≥в)

ћета проекту TEMPUS - сп≥льно розробити ≥ впровадити в≥дпов≥дно до Ћ≥сабонськоњ стратег≥њ ≥ принцип≥в Ѕолонського процесу нов≥ учбов≥ програми з напр¤м≥в Ђѕроектуванн¤ ≥ використанн¤ малих косм≥чних апарат≥вї, Ђћенеджмент аерокосм≥чноњ промисловост≥ї, а також створити ≥ впровадити в процес навчанн¤:

- мережу учбових наземних станц≥й контролю малих супутник≥в ¤к новий сум≥сний ≥нструмент навчанн¤;

- учбов≥ лаборатор≥њ м≥кросупутник≥в ≥ комп'ютерн≥ класи проектних ≥ конструкторських роб≥т (—AD/CAM/CAE).

Ќа даний час в рамках проекту “≈ћѕ”— на факультет безкоштовно передано компТютерний клас з л≥ценз≥йним програмним забезпеченн¤м дл¤ проектуванн¤ л≥тальних апарат≥в в рамках учбового процесу та науково-досл≥дних роб≥т.

 «а ц≥Їю програмою в 2010 роц≥ 6 студент≥в та асп≥рант≥в кафедри ѕ— Ћј провели стажуванн¤ в ун≥верситетах Ѕельг≥њ та Ќ≥меччини.

¬ 2011 роц≥ в рамках проекту на факультет≥ будуть обладнан≥: лаборатор≥¤ супутникобудуванн¤ та наземна станц≥¤ звТ¤зку з супутниками.

         «нанн¤, одержан≥ п≥д час навчанн¤ на кафедр≥ ѕ— Ћј, дають можлив≥сть працювати вгалуз≥ проектуванн¤, виробництва, випробуванн¤ та експлуатац≥њ ав≥ац≥йноњ та косм≥чноњ техн≥ки.  р≥м того, оск≥льки вс≥ сучасн≥ ав≥ац≥йн≥ та косм≥чн≥ системи обладнано цифровою обчислювальною техн≥кою, компТютерними засобами, навчанн¤ на спец≥альност≥ передбачаЇ р≥вень комп'ютерноњ п≥дготовки достатн≥й дл¤ роботи в ¤кост≥ розробник≥в прикладного програмного забезпеченн¤, а також адм≥н≥стратор≥в баз даних.

—туденти мають можлив≥сть та приймають активну участь в м≥жнародних програмах з навчанн¤ та стажуванн¤, науково-культурного обм≥ну з Ќ≥меччиною, ‘ранц≥Їю, ≤тал≥Їю, ≤спан≥Їю, „ех≥Їю, “урц≥Їю, —Ўј. јктивно використовуютьс¤ також двохсторонн≥ угоди факультету з ун≥верситетами ¬аршави, —еула, јнкари, з одн≥Їю з ф≥рм компан≥њ Ѕо≥нг Ц ƒжеппсен, де передбачено стажуванн¤ студент≥в, п≥дготовка та захист маг≥стерських роб≥т та кандидатських дисертац≥й, виконанн¤ сп≥льних науково-досл≥дних роб≥т за р≥зними напр¤мками в рамках проект≥в компан≥й та проект≥в ™вропейського —оюзу.

—туденти проход¤ть практику на јв≥ац≥йному науково-техн≥чному комплекс≥ Ђјнтоновї та  ињвському державному ав≥ац≥йному завод≥ Ђјв≥антї, та ≥нших п≥дприЇмствах, де Ї сучасн≥ компТютерн≥ проектувальн≥ комплекси.

Ќаступив 2011 р≥к Ц р≥к пТ¤тидес¤тир≥чч¤ першого польоту людини в космос. ≤ проводжав його в зор¤ний шл¤х творець косм≥чного корабл¤-супутника Ђ¬остокї, ¤кого в газетах, теле- ≥ рад≥опередачах називали √оловним конструктором ≥ н≥¤к ≥накше - славетний —ерг≥й ѕавлович  орольов. ¬≥н у 1924 роц≥ вступив до  ињвського пол≥техн≥чного ≥нституту за проф≥лем ав≥ац≥йноњ техн≥ки ≥ за два роки освоњв в ньому загальн≥ ≥нженерн≥ дисципл≥ни. «  ињвським пол≥техн≥чним ≥нститутом також повТ¤зан≥ ≥мена видатних д≥¤ч≥в ≥ творц≥в ав≥ац≥йноњ ≥ косм≥чноњ техн≥ки, таких ¤к: ≤гор ≤ванович —≥корський, ¬олодимир ћиколайович „еломей, јрхип ћихайлович Ћюлька,  ост¤нтин ќлекс≥йович  ал≥н≥н, √ригорович ƒмитро ѕавлович.

¬ 2011 р≥к, р≥к юв≥лею початку освоЇнн¤ людиною космосу, буде дуже символ≥чно поступити навчатис¤ на проектувальника ≥ конструктора ав≥ац≥йноњ та косм≥чноњ техн≥ки!